Трояндового літа аромат

 

Що для вас є аромат літа? Основним з ароматів літа для мене є пахощі троянд- троянд садових. Дорогих моєму серцю, різних за інтенсивністю та відтінками парфумів. Вони мені знайомі вже багато років, але не перестають кожного року мене дивувати та приваблювати своєю різноманітністю та досконалістю. Але було в цьому році велике відкриття- троянди польові (жартую), троянди ефіроолійні. Не те щоб я іх ніколи не бачила, просто не бачила в таких обсягах, саме на полях в Криму, де вони й вирощуються для переробки пелюсток на різну приємну продукцію. Докладніше про це тут Мрії збуваються, або подорож аромату троянди.

Безкрайне рожеве поле -наче небо засіяне яскравими зорями- трояндами, які складаються в великі сузір'я. На сторінках античної лірики Алкейя знаходжу такі рядки:

«Троянда - сузір'я квітів, світоч рожевих зорь над полями,

Колір її з ароматом вартують небесної краси».

Навіть важко усвідомити весь багатющий діапазон життя культури троянди на нашій Землі! Сьогодні спробуєм роздивитися короткий відрізок (в масштабах всесвіту): появу та буття ефірної троянди на території сучасної України.

Ефіроолійні троянди були відомі задовго до початку нашого літочислення. Більше 2000 років тому народи Сходу вже вміли готувати з пелюсток троянди запашну воду, а згодом навчились добувати й ефірну олію. Трояндова вода використовувалась в кулінарії : для придання гарного аромату напоям та кондитерським виробам, ефірну олію використовували в медицині та в сфері краси. Велика кількість олії йшла на продаж на Захід. Звідти ж мистецтво отримання трояндової олії розповсюдилось в Індію, Аравію, Єгипет та інші країни. Початком промислового культивації ефіроолійної троянд в Европі з ціллю отримання ефірних олій відноситься на кінець 17 та початок 18 ст. Вперше в Европі ефіроолійну троянду почали вирощувати в Болгарії. Трояндові плантації були зосереджені в долині поблизу міста Казанлик, тому за трояндою, яку тут вирощували закріпилось ім'я: троянда казанликська (R.damascena Mill). Ця галузь також добре розвивалась і в Франції, Італії та США.

Вперше «казанликська троянда», яка є нащадком Дамаської троянди R. damascena Mill, яку виділяють у самостійну таксономічну одиницю — R. Kasanlika (син. Rosa X damascena 'Trigintipetala') потрапила з Болгарії в Крим в 1877 році. Частина саджанців була передана Нікітському саду, а інша частина була висаджена в хуторі Гераклея в Севастопольському районі. Закладка промислових плантацій цієї троянди в Криму на той час не мали успіху із-за відсутності цікавості до цієї цінної та перспективної культури. Перші спроби закладки плантацій казанликської троянди та видобутку з неї ефірної олії були зроблені в 1911р. (в районі Севастополя роботи проводив Недзельский, а на околицях Сімферополя працював Гроссен, також по цій тематиці активно проводидись роботи і в ботанічному саду Нікіти. Ці спроби показали, що вирощування троянд для видобутку олії в Криму можливі. Але попереду були тяжкі часи. За перші роки Першої світової, а потім і Громадянської війни (1917–1920рр.), загинуло дуже багато насаджень троянди в Криму. І на деякий час роботи по вивченню теми були припинені. І лише в 1926 році в спеціалізованих радгоспах почали розмноження R. Kasanlika (син. Rosa X damascena 'Trigintipetala'). Вихідним матеріалом для закладки промислових плантацій ефіроолійної троянди в Криму слугувала уцілілі рослини Нікітського саду.

В цьому ж 1926 році в Державному Нікітському ботанічному саду Г.К.Гунько була виділена троянда, яку назвали «красная кримская» (ця троянда морфологічно відрізнялась від казанликської, та відносилась до Rosa gallica L., та є її гібридом. Вибір в якості вихідного виду Rosa gallica L. не був випадковим, вона була кращою для місцевого клімату: степової частини Криму. Також новий сорт мав перевагу врожайності та кращого розмноження зеленими живцями. Все це сприяло активному впровадженню красної кримської в виробництво і згодом вона майже витіснила казанликську рожеву троянду Kazanlik Серед інтересу до «красної кримської» (Rosa gallica L.) та казанликської рожевої (Rosa damascena Mill.) в Криму також культивували троянду білу Rosa alba L. (Rosa alba L), гальску R. gallica (Rosa gallica) та троянду морщинисту, або ругоза — Rosa rugosa  Rosa rugosa. З ними проводились дослідницькі та селекційні роботи в пошуках більш досконалих сортів.

Тому після 30-го року розпочалася серйозна селекційна робота по культурі троянд, кращі з яких були районовані. В 1941 році велика кількість рослин- ефіроносів росли майже по всьому Криму, а площа під трояндою в Кримській обл. займала аж 846 га.. Після другої світової війни було почато відновлення та ремонт посадок, які були зруйновані під час бойовіх дій. «кримськая красная» стала першою вітчизняною ефіроносною трояндою, яка багато часу була основним промисловим сортом. Вона займала близько 90% площ плантацій ефіроолійної троянди (на сьогоднішній день, вона також вирощується в Криму та використовується для переробки на запашну воду, але кількість насаджень її вже не є значною). Це стало внаслідок недосконалості сорту: мав деякі недоліки в вигляді недостатньої кількості ефірної олії (0.08-0.10%) та нестійкість до деяких хвороб та витісненням його більш новими та досконалішими сортами. Кримською зональною дослідною станцією ефіроолійних культур, а саме З.Г. Майченко було виведено декілька нових сортів: «Новинка», « Піонерка» , «Кооператорка» та інші. До переліку вітчизняних сортів, які вирощувались в промислових масштабах відносяться також сорти «Тавріда» 1964р. «Мічурінка» 1967р., «Фестивальна» 1968р.. Вище вказані сорти займали всього 3% площі, відведені під троянду та були недосконалими, тому пошуки більш врожайних, багатих на ефірну олію та більш стійких до хвороб сортів продовжувались. Врешті решт методом гібридизації сортів «Весна» (R.damascena Mill) X Rosa gallica……. Та «кримская красная» ( Rosa gallica) було створено сорт, який назвали «Радуга». Він показував високі результати в тестових посадках. По даним 9-ти квітозборів з 1979 по 1987рр. в конкурсному іспиті інституту, урожайність квітів сорту Радуга налічувала 44.4 центнера з 1 га; масова доля ефірної олії від сирої маси квітів 0, 1293%, збір ефірної олії з гектара 5.67, що було суттєво більше ніж у контрольного сорту «Мічурінка» в 1.8 рази. До того ж сорт «Радуга» був скороплідний (давав високі врожаї вже на другий рік вегетації), легко розмножувався відводками, окуліровкою та зеленими живцями. А сам кущ мав велику високу пагоноутворюючу здатність. Успішно пройшов кліматичні іспити в Кримській обл. Сорт також вивчався в Болгарії (інститут Троянди, ефіроолійних та лікарських культур, м.Казанлик).

В наш час сорт «Радуга» культивується на Кримських плантаціях ефіроолійних троянд. На ділянках Алуштинського ефіроолійного радгоспу-заводу мені пощастило побачити поля цього квітучого сорту. Фото

 

Коротка характеристика деяких сортів ефіроолійної троянди вітчизняної селекції: Ефіроолійні троянди вітчизняної селекції

Але це зовсім не кінець історії ефіроолійної троянди в Україні, це лише її початок. Робота по пошуку нових перспективних сортів ведеться… Ведеться вона українськими науковцями, ентузіастами своєї справи, молодими та активними, зрілими та досвідченими. Не буду випереджати події. Просто чекатиму з надією на нові троянди, розвиток ефіроолійної галузі в Україні та нові подорожі на трояндові поля.